Попри поширені побоювання, тривале використання смартфонів і цифрових технологій не спричиняє значного погіршення когнітивних функцій у зрілому віці. Навпаки — результати масштабного дослідження свідчать про асоціацію з меншими ризиками когнітивних порушень.
Що показав аналіз понад 400 тисяч учасників
Група вчених зі США, очолювана нейропсихологами Джаредом Бенге з Техаського університету та Майклом Скалліном з Університету Бейлора, проаналізувала 57 наукових праць за 18 років. У сукупності в дослідженнях взяли участь понад 411 тисяч осіб із середнім віком 68,7 року.
Метою було з’ясувати, чи впливає користування цифровими технологіями на когнітивні здібності — пам’ять, увагу, мислення. Аналіз показав: використання гаджетів асоціюється зі зниженням ризику когнітивних розладів на 42%.
«Цей зв’язок зберігався навіть після врахування віку, освіти, стану здоров’я й соціального статусу», — зазначають автори.
Чи доведено позитивний ефект?
Вчені підкреслюють: хоч дані є переконливими, говорити про прямий причинно-наслідковий зв’язок поки зарано. Ймовірно, користування технологіями частіше зустрічається в людей з кращими когнітивними здібностями. Але можлива і зворотна дія — що саме цифрова активність стимулює мозок.
Особливої уваги потребує характер цифрового користування. Наприклад, перегляд соцмереж, спілкування онлайн чи робота з електронною поштою — це різні форми навантаження для мозку.
Не всі технології однаково корисні
Окремі дослідження в минулому пов’язували цифрову залежність зі структурними змінами мозку — зменшенням об’єму сірої речовини, особливо в підлітків. Однак у новому аналізі подібні дані не підтвердилися для літніх людей. Результати спростовують ідею про масову загрозу “цифрового недоумства”.
Висновок дослідників
У статті, опублікованій у журналі Nature Human Behavior, підсумовується: страхи щодо шкідливого впливу смартфонів на мозок людей похилого віку не мають під собою переконливої наукової основи. Водночас характер цифрової активності залишається важливим і потребує подальшого вивчення.
Увага! Матеріал має інформаційний характер і не є підставою для діагнозу чи самостійного лікування. У разі підозри на когнітивні розлади необхідно звернутися до кваліфікованого спеціаліста.
