Фонди Здолбунівського краєзнавчого музею поповнилися унікальним артефактом, який дивом вцілів у самому пеклі війни. Військовий капелан Іван Давиденко передав закладу ікону Божої Матері, вивезену з руїн монастиря Серця Христового, що у селі Званівка Донецької області. Історія порятунку образу нагадує воєнну драму: його витягли з-під завалів, коли лінія фронту пролягала всього за чотири кілометри від населеного пункту.
Про долю експоната Суспільному розповів директор музею Олександр Чижевський. За його словами, наприкінці 2025 року капелан із позивним Батяня випадково завітав на екскурсію до закладу і пообіцяв привезти щось особливе. Своєї обіцянки він дотримав.
Насправді за порятунком ікони стоїть побратим капелана — військовослужбовець Євген Плохотнюк із позивним Кабан. Ризикуючи життям під ворожими обстрілами, він виніс із напівзруйнованого монастиря Чину Святого Василія Великого УГКЦ два образи. Один із них, вишитий, згодом відправили до Лондона, а другий — дерев’яний розміром 40 на 30,5 см — тепер зберігається на Рівненщині.
“Сама по собі ікона не суперстара. Я б не сказав, що вона несе якусь історичну цінність, але факт того, що вона могла бути втраченою — це вже її цінність. Інший факт, що військовий попри ризик обстрілу, попри ризик там бути пораненим, пішов в монастир і витягнув ікони”, — пояснив Олександр Чижевський.
Цікавим фактом є те, що боєць, який врятував святині, називає себе атеїстом. Втім, на думку директора закладу, це свідчить про глибоке розуміння важливості збереження національної спадщини навіть тими, хто не є релігійним. Капелан Іван Давиденко додає, що цей жест символізує саму суть боротьби українців за власну ідентичність.
Сьогодні село Званівка, згідно з даними проєкту Deep State, перебуває під російською окупацією. Це робить врятований артефакт ще більш значущим, адже оригінальний монастир фактично перетворений на руїни. Музейники вирішили не проводити реставрацію, аби зберегти ікону в тому вигляді, в якому вона пережила війну, обмежившись лише захисним покриттям.
Аби назавжди убезпечити образ від остаточного знищення, фахівці у березні 2026 року завершили його повне оцифрування.
“Вона вже в будь-якому випадку буде збережена, тому що ми зробили повну 3D-модель. Був довгий процес того, щоби її якісно оцифрувати, зібрати до купки усе, що ми можемо дізнатись про Званівку та про власне цей монастир. Поки складно з додатковою інформацією. Закінчили оцифрування фактично минулого тижня”, — зауважив керівник музею.
Мистецтвознавчий опис ікони свідчить про класичну іконографію: Діва Марія тримає на лівій руці маленького Ісуса, який підняв праву руку у жесті благословення. Обидва дивляться прямо на глядача. Написаний на дереві образ вже зайняв своє місце в експозиції, присвяченій російсько-українській війні.
У планах адміністрації закладу — створення окремої масштабної виставки артефактів, що потрапили до Здолбунова з гарячих точок фронту та окупованих територій. Поруч із цією іконою планують виставити черепицю з Бахмута, давні плитки та навіть зуби мамонта, зібрані військовими.
Цей проект покликаний розповісти “окрему історію” кожної речі, яка стала свідком окупації та руйнувань, але була збережена завдяки відвазі українських захисників.