Рік після масованого наступу російської армії на Вовчанськ, Харківської області, військові 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Вовкодави» 57-ї ОМПБр показали, якою ціною їм вдається тримати оборону на цьому напрямку. Фото, опубліковані бійцями, свідчать: місто перетворилося на згарище з окопами, уламками та знищеними будівлями.
На початку бойових дій підрозділ обороняв позиції в населеному пункті Тихе на східній околиці Вовчанська. Вдалося зупинити просування ворога, а згодом провести контратаки. Потім «Вовкодавів» перекинули до самого Вовчанська, де вони безперервно тримають позиції вже понад десять місяців.
За цей час батальйону вдалося не лише втримати зайняті рубежі, але й провести успішну операцію зі звільнення стратегічного об’єкта — Агрегатного заводу, який після зачистки перейшов під контроль українських сил.
«Це війна в норах: уламки, бетон, окопи, підземні ходи. Тут головна зброя — не артилерія, а піхота. Противник постійно намагається просунутись, але ми бачимо його рух і зустрічаємо на підступах», — кажуть військові.
Через суцільні руйнування у Вовчанську майже неможливо використовувати важку техніку, а артилерійська підтримка обмежена. Щодня окупанти здійснюють нові спроби штурмів, проте ЗСУ залишаються на позиціях і не дають ворогу шансів на просування. За словами бійців, для росіян Вовчанськ давно став «м’ясорубкою» — містом, де щоденні втрати не дають їм просунутися вперед.
Попри надскладні умови, «Вовкодави» утримують оборону і продовжують боронити стратегічно важливу ділянку на харківському напрямку. Їхній спротив — це приклад незламності, тактики малих груп і сили піхоти в умовах урбаністичного бою.