Рівне прощається з Олексієм Войтюком — талановитим археологом, вченим і мужнім Захисником України, чия загибель стала трагедією для наукової спільноти та його рідного міста.
Олексій Войтюк був не лише одним із найкращих археологів Рівненщини, а й відомим науковцем та реставратором. До початку повномасштабної війни він очолював відділ археології та реставрації Рівненського обласного краєзнавчого музею. Проте, з початком вторгнення, Олексій добровільно пішов на фронт, ставши частиною Збройних сил України.
У лютому 2022 року, одразу після початку війни, він приєднався до лав військових, залишивши свою наукову діяльність. Однак із 2023 року його доля стала невідомою. Олексій вважався зниклим безвісти після боїв під Бахмутом, а тепер стало відомо, що його загибель підтвердили офіційно.
Незважаючи на те, що його відсутність залишалася болючою для колег, археологічна справа, якою він так палко жив, продовжила розвиватися. Під його керівництвом були проведені численні розкопки та дослідження, які зібрали безцінні артефакти з часів Київської Русі та середньовіччя. Саме він очолював археологічні експедиції, які виявили ці унікальні знахідки, такі як амфора віком близько 5000 років, знайдена біля селища Квасилів.
“Учасники експедицій, зокрема Олексій Войтюк, 24 лютого пішли до військкомату і стали військовослужбовцями Збройних сил України. Тому сьогодні, коли відкривали виставку без керівника, ми все одно горді за продовження його справи,” — зазначила Лідія Войтюк, дружина археолога та історикиня.
Незважаючи на важке випробування війною, колеги Олексія продовжують його наукову роботу, і навіть сьогодні відкривають виставки, присвячені археологічним дослідженням, які він проводив. Ці артефакти є живим свідченням того, як глибоко Олексій любив свою справу і як віддано працював на благо історії Рівненщини.
Його загибель — це величезна втрата не лише для родини, а й для наукової спільноти. Однак пам’ять про нього залишатиметься в тих дослідженнях та знахідках, які він залишив по собі.
Олексій Войтюк віддав своє життя, щоб захищати свою країну, однак його спадок як археолога та вченого житиме в архівних матеріалах, наукових працях і в серцях тих, хто мав честь працювати з ним.