Святвечір на Рівненщині — це час, коли родини збираються разом, щоб у тиші та теплі відзначити одну з найважливіших традицій Різдвяного циклу. 24 грудня тут проходить святкування, яке не тільки переповнене духовним значенням, а й зберігає поліські обряди, що передаються з покоління в покоління.
Головною стравою Святвечора залишається кутя — символ життя, пам’яті та достатку. Ця страва є не просто їжею, а важливим елементом святкування, що має глибоке духовне значення для кожної родини. Окрім куті, на святковому столі обов’язково мають бути 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів: узвар, борщ із грибами, вареники з капустою та картоплею, голубці, риба, квасоля, пампушки.
Перед початком вечері вся родина збирається для молитви, дякуючи за прожитий рік та просячи благословення на наступний. Згідно з традицією, під скатертину кладуть сіно, як нагадування про ясла, в яких народився Ісус. Господар дому заносить до хати дідух — символ родинного зв’язку та благополуччя. Особливістю Святвечора на Рівненщині є також звичай залишати кутю на ніч для душ померлих предків, щоб вони мали свою частку в святковому трапезі.
Цього року Святвечір на Рівненщині відзначався в особливій атмосфері. Замість гучних святкувань та масових заходів люди більше зосереджуються на родинному спілкуванні, молитвах і згадках про тих, хто не може бути вдома — захисників України. Святвечір став часом для підтримки один одного та міркувань про мир і перемогу, яку так чекає вся країна.
“Святвечір — це час для тиші, для молитви і для віри в те, що добро переможе,” — розповідають місцеві жителі.
На Рівненщині Святвечір залишається святом, яке зберігає не лише давні традиції, але й глибоке почуття єдності та віри в краще майбутнє, попри всі труднощі та виклики сьогодення.