На Рівненщині відновили давній рецепт грибової юшки, яку колись готували вояки Української повстанської армії у лісових криївках. Страву, що зберегла автентичний смак та дух часу, представила мешканка села Святе Мізоцької громади Наталія Козік.
За її словами, цей рецепт передавався в її родині від покоління до покоління — від прабабусі до матері, а тепер і до неї. Сьогодні цю юшку готують не лише як пам’ять про минуле, а й як частину родинної кухонної традиції.
«Ми зараз у Гурбах, біля Свято-Воскресенського чоловічого монастиря, серед могил повстанців. Саме тут наші воїни зимували і готували цю юшку, — розповіла Наталія Козік. — Її готували й у моїй родині ще здавна. Це лісова грибова юшка з дубовим листям — страва проста, але дуже ситна і смачна».
Пані Наталія показала, як саме готують старовинну страву: спочатку картоплю нарізають і відправляють у киплячу воду, паралельно замочуючи гриби — один із головних інгредієнтів.
«Для юшки беремо білі або польські гриби. Замочуємо їх у теплій воді на 5–10 хвилин, не відварюючи попередньо, — пояснила господиня. — Якщо відварити гриби заздалегідь, вони втратять увесь аромат і колір. А саме це й дає юшці той особливий, лісовий смак».
Страву готують у різні пори року: влітку — зі свіжими грибами, взимку — із сушеними. Усі інгредієнти жінка збирає власноруч, продовжуючи сімейну традицію «з діда-прадіда».
Поки юшка вариться, господиня готує засмажку з цибулі та моркви, нарізає петрушку й додає головний секретний компонент — дубове листя.
«Моя бабуся розповідала, що під час війни, коли ворог заходив у село, вони тікали до лісу, брали лише дітей, казан і трохи картоплі. Там, у схованках, і варили цю юшку. Дубове листя було поруч — воно додавало сил і аромат лісу. Повстанці також заварювали дубові відвари, щоб підтримувати здоров’я», — поділилася Наталія Козік.
Готову юшку подають просто з казана — густу, ароматну, з насиченим грибним присмаком і легкими дубовими нотами. Вона залишається не лише поживною стравою, а й символом витривалості та пам’яті про тих, хто боронив Україну в найважчі часи.