Опубліковані записи переговорів Ушакова та Дмітрієва з Віткоффом проливають світло на внутрішні конфлікти у Кремлі та наміри російської «партії війни». Експерти вважають, що ці плівки показують, хто насправді прагне продовження війни проти України і які ставки стоять за збереженням конфлікту.
Хто стоїть за зливом плівок
Фігурант записів — Андрій Ушаков, особистий помічник Путіна з міжнародних питань, відомий як «друга людина після Путіна» за впливом. Вважається, що плівки могли бути вилучені через державний спецзв’язок Росії, подібно до того, як раніше в Україні були викрадені розмови в кабінеті Кучми.
Богдан Буткевич підкреслює:
“Оскільки на всіх розмовах присутній Ушаков, логічно припустити, що слухали саме його. І слухали саме російські спецслужби. Тому впевнений на 99 %, що злили – теж росіяни. Точніше, їх так звана «партія війни».”
Мета «партії війни»
За оцінкою експертів, ця група у Кремлі не зацікавлена у припиненні конфлікту. Для неї війна — спосіб перерозподілу ресурсів і контролю над економікою:
- захоплення заводів і пароплавів у не зовсім лояльних до Путіна;
- забезпечення фінансування війни;
- утримання влади та впливу за рахунок нестабільності.
Тому в Кремлі продовжують відбуватися дивні випадіння з вікон та самогубства чиновників, директорів компаній і депутатів.
Внутрішнє протистояння і відкладені переговори
Умовні «ліберал-чекісти», до числа яких належить Дмітрієв, прагнуть трохи менше відкритої війни, щоб стабілізувати економіку. Відповідно, злив переговорів є проявом боротьби за ресурси і вплив всередині Кремля.
Фактично, оприлюднені записи не зупинять перемовини, але здатні їх серйозно загальмувати.
Керівник ГУР Кирило Буданов оцінює, що «вікно можливостей для реальних домовленостей — лютий», коли через зиму та припинення наступу росіян стане зрозуміло, за що Україна житиме далі і чи підтримає її Європа.
Скандал із плівками вкотре демонструє складність внутрішньої політики Кремля і те, що продовження війни — це не лише питання ідеології, а й боротьби за ресурси та контроль над владою.