Три різні професії — одна спільна мета. Провідний бухгалтер, інженер з охорони праці та звукорежисер у редакції Суспільне Рівне об’єдналися у музичний проєкт, який став для них способом творчого самовираження та внутрішньої підтримки в часи війни.
Зустрічі, що народжують музику
Дмитро Філіппов, інженер з охорони праці та колишній полковник запасу, учасник АТО, зазначає, що нове робоче місце подарувало несподівані творчі можливості.
“Робота на Суспільне Рівне подарувала мені зустріч з такими творчими особистостями, які не завжди зустрічаються в житті,” – ділиться Дмитро.
У команді чітко розподілили ролі: Андрій Куций пише тексти, Дмитро займається вокалом, а музичну частину забезпечує Ярослав Шевчук — запис, аранжування та мастеринг. Як підкреслює звукорежисер:
“Один може написати текст, другий — заспівати, а я це все можу записати, зробити аранжування, зведення, мастеринг. І в результаті виходить продукт, який навіть можуть слухати люди.”
Творчість як засіб ментального виживання
Для Андрія Куцого музика стала способом підтримувати себе у важкі часи:
“Це співпраця з колегами, це творча співпраця. Вона дозволяє трошки відволіктись від буденності. У наш час мати якесь хобі чи щось таке, щоб відволіктись, то це один із засобів виживання. Ментального, щоб не зійти з розуму.”
Тематика композицій здебільшого лірична — пісні про кохання, родину та близьких. Дмитро переконаний, що саме такі твори зараз надзвичайно потрібні слухачам:
“Я скажу вам так: коли я ще служив, був, наприклад, в зоні АТО, то, повірте, що рятують людей наших військових не пісні якісь запальні, про війну — рятують пісні про кохання, про родину.”
Проєкт без назви, але з великим сенсом
Поки музичний гурт не має офіційної назви, між собою чоловіки називають його просто “творчою співдружністю”. Проте для них важливіше не бренд, а процес створення музики, взаємна підтримка та можливість дарувати слухачам емоційне тепло навіть у непрості часи.