Рівненська область офіційно утримує статус головного деревообробного хабу країни, забезпечуючи левову частку українського виробництва фанери та меблів. Однак за блискучими показниками статистики Рівненської ОДА ховається інший, значно темніший бік – хронічне забруднення довкілля та скарги місцевих мешканців на підірване здоров’я.
Промисловий потенціал регіону вражає: тут виготовляють 72% окремих видів меблів, зокрема диванів-трансформерів, 62% всієї української фанери та 43% деревостружкових плит. Проте спільне розслідування Суспільного та ТРК «РІВНЕ 1» під назвою «Заводи працюють – природа гине?» ставить незручне питання: чи варті податки та робочі місця екологічної катастрофи?
Для мешканців Костополя близькість до потужних підприємств давно перестала бути лише питанням економіки. Іван Нечипорук, який живе поруч із заводом уже понад десятиліття, розповідає про нестерпні умови. Навіть зараз, коли виробництво працює не на повну потужність, нічний гул та специфічний хімічний запах змушують людей барикадуватися у власних оселях.
“Допустим, цієї ночі спати неможливо, мусили всі вікна закривати, спати жарко, бо дітей будуть, ну і запах іде. Оце зараз ми чуємо такий токсичний запах деревини, формалін, там клія, це все випаровується”, – ділиться переживаннями мешканець міста.
Ситуація з викидами формальдегіду та пилу є системною проблемою. Ольга Мелень-Забрамна, представниця МБО «Екологія-Право-Людина», наголошує: безпека виробництва плит ДСП критично залежить від якості використовуваного клею та справності очисних фільтрів. Без суворого дотримання екологічного законодавства такі гіганти стають джерелом постійної небезпеки для всіх оболонок Землі.
Лікарі попереджають, що наслідки тривалого перебування в зоні впливу деревообробних заводів можуть бути фатальними для організму. Мова йде не про разовий дискомфорт, а про хронічний вплив, що руйнує імунітет та нервову систему.
Фахівці відділу безпеки середовища життєдіяльності, зокрема лікарка Наталія Будинка, виділяють цілий спектр потенційних хвороб:
- Захворювання дихальних шляхів: бронхіальна астма, хронічні бронхіти, ларингіти та алергічний риніт;
- Ураження серцево-судинної системи: гіпертонія та порушення серцевого ритму;
- Розлади нервової системи: безсоння, дратівливість та постійні головні болі;
- Слизові оболонки: кон’юнктивіти різного ступеня тяжкості.
У Департаменті екології Рівненської облдержадміністрації визнають: вплив промисловості на стан довкілля залишається негативним. Попри те, що до війни місцеві громади намагалися боротися за чисте повітря через мітинги та звернення до влади, реальних змін костопільчани так і не дочекалися. Питання балансу між економічним розвитком та збереженням природи залишається відкритим, поки тисячі людей продовжують дихати випарами клею та формаліну.
Чи зможе регіон модернізувати заводи до європейських екологічних стандартів, чи й надалі зароблятиме на виснаженні природних та людських ресурсів – відповідь на це шукатимуть екологи у подальших моніторингах.