21 листопада Україна відзначає День Гідності і Свободи, який поєднує ключові події новітньої історії — Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-го. Для Рівненщини цей день має особливе значення: жителі області брали активну участь у обох революційних процесах.
Про трансформації українського суспільства та їхнє відчуття на Рівненщині розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства і природокористування Олександр Крупка в ефірі Українського радіо. Рівне.
Революції як постійний процес
Історик наголосив, що українці живуть у режимі постійних суспільних змін вже майже ціле покоління.
“Люди, які народилися 20 років тому, живуть в перманентному процесі революційних перетворень, можливо, навіть хтось уже звик. Разом з тим, суспільство по-різному переживає ці процеси. Залишаються надії, що революція завершиться, і вона завершиться позитивним результатом, і ми перейдемо до періоду стабільності та стабільного зростання”
Він підкреслив, що революційні події логічно переросли у війну, яка й сьогодні формує українську політичну націю.
Соціальна стійкість і надія
Попри війну, українці демонструють стійкість, підтверджену дослідженням Київського міжнародного інституту соціології. Літом 2025 року оприлюднені дані показали, що 64% українців вважають, що країна рухається у правильному напрямку.
“Дві третини людей продовжують вважати, що ми на правильному шляху, і нам вдасться ці революційні зміни перетворити на стартовий майданчик, який завершиться не тільки нашим виживанням, а поступальним розвитком”
Європейський курс і виклики реформ
Однією з ключових вимог Майдану був курс на інтеграцію з ЄС. За словами Крупки, Україна здійснила “квантовий стрибок”, проте темпи змін у суспільстві та державних інституціях різняться.
“Суспільство змінюється швидше, а державні інституції — поступовіше. Це нас трошки не влаштовує, бо хотілося б синхронізації процесу: щоб і суспільний поступ, і державні зміни відбувалися одночасно. Тут є прогрес, але і певна стагнація. Коли викриваються неприємні новини, нас охоплює розчарування, зневіра”
Він додав, що Україна майже досягла етапу повноправного членства в ЄС, проте попереду — найскладніші реформи.
Самоорганізація як риса нації
Крупка наголосив, що Майдан дав Україні потужний досвід горизонтальних зв’язків і волонтерства. За останні три роки близько 80% українців долучалися до громадських або волонтерських ініціатив.
“Це унікальна риса, яка проявляється у критичні моменти. Важливо зберігати її не лише під час загроз, а й у повсякденному житті — у громадах, організаціях, локальних спільнотах. Об’єднуватися можна усюди, де є проблема, і де люди відчувають свою силу та хочуть змінити щось на краще”
Головний урок історії
На думку історика, головною загрозою для України в умовах гібридної війни є внутрішній розкол.
“Двічі ми програвали не через слабкість війська чи національної ідеї, а через втрату єдності. Це має стати нашим головним уроком”
Рівненський Майдан і активна меншість
Місцевий Майдан став проявом вибору активної меншості — людей, готових брати відповідальність і визначати напрямок країни. Серед учасників були молодь, підприємці, інтелігенція, громадські діячі та політики, об’єднані небайдужістю до майбутнього.
“Для мене Майдани – це, передусім, зустріч реальної нації. На Майдани ніхто нікого сильно не кличе, насправді туди з’являються люди за покликом — і він там був”
Цей день нагадує про цінність гідності, важливість єдності та силу громадянського вибору в Україні 2025 року.
