Перехід Православної церкви України на новий календарний стиль у вересні 2023 року став історичним кроком для зближення з європейськими християнськими традиціями. Головною метою цієї реформи було спільне святкування Різдва, щоб нарешті розірвати календарний зв’язок із Москвою.
Проте питання Пасхи залишається відкритим, оскільки цього року Європа та українські протестанти відзначили Воскресіння Господнє ще 5 квітня. Попри календарну реформу, дати святкування для православних та католиків досі часто не збігаються.
Секретар Рівненської єпархії ПЦУ Петро Мартинюк пояснив, що Україна прийняла саме Новоюліанський календар, а не Григоріанський, на якому базується західна традиція:
– По факту перехід на новий календар стосувався свят, які в числі. Тобто Різдва Христового та інших свят, які тепер змінили свої календарні дні. Однак церква має свята, які є неперехідними. Наприклад, вирахування Пасхи у католицької та православної церков різна. Така розбіжність сформувалася ще у 4 столітті.
Для розуміння ситуації важливо пам’ятати, що церковний рік ділиться на два типи урочистостей: рухомі та нерухомі події.
Нерухомі або неперехідні свята прив’язані до конкретних дат. Сюди належать Різдво (25 грудня), Водохреща (6 січня) та день Святого Миколая (6 грудня). Саме вони змістилися у часі після відмови ПЦУ від Юліанського календаря на користь Новоюліанського, що дозволило святкувати Різдво у грудні.
Інша ситуація з перехідними святами, такими як Великдень, Трійця чи Вербна неділя. Їхній розклад щороку змінюється і безпосередньо залежить від дати Пасхи. У ПЦУ вирішили залишити стару систему обчислень, яка використовувалася століттями. Оскільки православна Пасхалія відрізняється від католицької, український та європейський Великдень можуть святкуватися одночасно або з різницею у кілька тижнів.