У Рівному продовжують облаштовувати безбар’єрний маршрут, який має стати не декларацією, а реально зручним шляхом для людей з інвалідністю та ветеранів. В.о. міського голови Віктор Шакирзян публічно окреслив, хто несе відповідальність за якість робіт, як виправлятимуть помилки та чому без участі самих користувачів цей проєкт неможливий.
Роботи тривають у складний період – наприкінці року, коли погодні умови нестабільні. Саме тому питання якості покриття, дотримання технологій та подальших гарантій стало одним із ключових.
Відповідальність підрядника і роль технагляду
За словами очільника міста, персональну відповідальність за стан маршруту несе підрядник, який виконує укладання покриття. Усі можливі дефекти, виявлені після завершення робіт, мають бути усунені за його рахунок у межах гарантійного терміну.
“Згідно з договором, якщо є гарантійний термін і будуть якісь недоліки, підрядник виправляє їх за власні кошти. Це все фіксує технагляд”, – пояснив Віктор Шакирзян.
Технічний нагляд контролює товщину щебеню, правильність укладання плитки, рівність поверхні та якість бетону. Паралельно в місті намагаються зберегти зелені насадження, облаштувати газони й озеленення. Окремий акцент – на доступності зупинок, стоянок і громадських просторів, зокрема із чітким маркуванням місць для людей з інвалідністю.
Чому маршрут перевіряють ветерани
Однією з особливостей проєкту стала постійна участь ветеранів у його інспектуванні. Саме вони тестують маршрут і вказують на недоліки, які не завжди помітні проєктувальникам.
“Ми завжди беремо ветерана, який інспектує маршрут і дає зауваження. Для людини на кріслі колісному важливо, щоб покриття було максимально рівним”, – зазначив в.о. мера.
Рівна поверхня зменшує удари під час руху, що критично для людей зі спінальними травмами. Саме тому вкладання плитки різного розміру та ретельне вирівнювання пояснюють не дизайном, а функціональністю. Усі зауваження, за словами Шакирзяна, фіксують і доопрацьовують.
“Вузькі місця” і європейські рішення
Не всі ділянки міста дозволяють безболісно реалізувати нормативну ширину маршрутів. У таких випадках місто шукає компромісні рішення.
Серед інструментів, які використовують:
- перенесення громадських зупинок за погодженням з патрульною поліцією;
- перепланування руху з урахуванням чинних ДБН;
- облаштування підвищених пішохідних переходів.
Останнє рішення, за словами посадовця, є поширеною європейською практикою – воно підвищує безпеку пішоходів і змушує водіїв знижувати швидкість без додаткових понижень бордюрів.
Участь бізнесу і доступність будинків
Безбар’єрний маршрут охоплює не лише тротуари, а й заклади, розташовані вздовж нього. Міська влада відзначає, що більшість підприємців погоджуються облаштовувати пандуси та входи за власний кошт.
“Спочатку думають, що це просто балачки, а коли бачать реалізацію, звертаються по норми і роблять у своїх закладах”, – розповів Шакирзян.
Найбільше проблем із доступністю – у старих, радянських будинках, де не передбачали умов для людей з інвалідністю. Частину таких споруд уже включили до маршруту і дообладнали пандусами та пониженнями за кошти фондів. Окрім цього, в місті діє програма, за якою ОСББ можуть отримати співфінансування на встановлення пандусів.
У підсумку міська влада декларує амбітну мету – зробити безбар’єрність у Рівному не разовим проєктом, а сталою практикою, що працює щодня і для всіх.