У селі Данилівка, що входить до складу Острозької громади на Рівненщині, нині мешкає лише кілька родин. Серед них — четверо дітей, яких щодня довозять до школи в сусіднє село. Через відсутність роботи більшість молоді виїжджає до міст або шукає заробіток за кордоном. Про життя громади розповіли у програмі «Село… де люди?».
Данилівка — це невелике село з однією вулицею, де офіційно зареєстровано 35 жителів. Загалом у населеному пункті 25 будинків, але постійно заселені лише десять. Решта стоять порожніми — частину з них покинули, інші потребують ремонту.
За словами старости Кутянківського старостату Валентини Микитюк, демографічна ситуація у громаді невтішна:
«Демографічна ситуація бажає кращого. Якщо аналізувати те, що відбувається сьогодні у громаді, бачимо, що з кожним роком кількість населення зменшується. Якщо ще десять років тому в Кутянці та Болотківці мешкало по тисячі людей, то нині на весь старостат — лише тисяча. Це дуже мало».
Попри труднощі, місцеві мешканці не втрачають надії. Один із них — Володимир, уродженець Данилівки. Двоє його синів нині служать у Збройних силах, дружина працює в Польщі, а сам чоловік веде господарство.
«Живемо, як можемо, так і виживаємо, — каже він. — Слава Богу, город перегорали, картоплю, буряки, моркву, капусту вибрали. Те, що вирощуємо, нічого не вартує. Молоко — теж. Маю троє свиней, коня і корову. Їсти давати — два рази на день. Коня — на пашу, корову — на пашу. І щодня одне й те саме. Роботи в селі немає. Був колгосп — була робота, а тепер нема».
Сьогодні Данилівка живе завдяки людям, які залишилися тут попри труднощі. Для них село — це не просто місце проживання, а частина життя і пам’яті про попередні покоління. Їхня щоденна праця — це спроба зберегти маленьку частинку українського села, яке поволі зникає з карти області.