Майстриня зі Здолбунова Анастасія Коваленко вже понад півтора десятиліття працює з глиною. У своїй майстерні «Чебрець» вона виготовляє керамічний посуд і декоративні вироби, поєднуючи традиції гончарства з авторським баченням. Глину для роботи привозять зі Слов’янська, а для оздоблення Анастасія використовує трави й рослини, які збирає власноруч.
Кожен виріб проходить кілька етапів: формування, сушіння, декорування, випал і глазурування. Завдяки високій температурі випалу посуд стає міцним і може служити десятиліттями.
«Гончарство — це складна техніка, яка потребує терпіння та досвіду. Щоб навчитися робити рівні стінки, потрібно провести сотні годин за колом», — розповідає майстриня.
З дитинства Анастасія відвідувала художню студію, де навчалася малювати. З глиною вперше познайомилася в інституті. Спершу ліпила вручну, без гончарного кола, і лише з часом почала опановувати професійну техніку.
«Керамікою я займаюся понад 15 років. Для мене це не просто робота — це улюблена справа, яка надихає щодня», — каже гончарка.
Назву майстерні «Чебрець» майстриня обрала через любов до трав, які часто використовує в оздобленні виробів. Квіткові орнаменти стали фірмовою ознакою її кераміки.
«Відкрити керамічну майстерню непросто. Найскладніше — забезпечити якісний випал, адже піч потребує великих витрат і досвіду. Бували випадки, коли в печі вибухала чашка й пошкоджувала інші вироби. Це прикро, бо кожен елемент робиться тижнями», — ділиться Анастасія.
Після формування виріб піддають первинному випалу при температурі близько 980 градусів. «Сирий» матеріал у цей момент перетворюється на міцну кераміку — «черепок». Потім на поверхню наносять глазур — подрібнене скло з пігментами та хімічними домішками, що надає виробу колір і захищає від вологи.
«Коли глина запікається, вона стає каменем. Це магія, яка відбувається у печі», — говорить майстриня. Вона зазначає, що кожна партія унікальна, адже навіть незначні відмінності в глазурі або температурі можуть змінити кінцевий вигляд.
Після глазурування вироби проходять другий випал — при температурі понад 1050 градусів. «Іноді глина вимагає ще вищих температур. Після охолодження отримуємо готову чашку або тарілку, створену не за один день», — пояснює вона.
Асортимент виробів Анастасії включає чашки, тарілки, чайники для заварювання та декоративні фігури у формі гарбузів. Особливою популярністю користуються осінні «гарбузики», які стали символом її майстерні. Деякі роботи виконані у тематиці Гелловіну, що останнім часом набуває популярності в Україні.
«Попри всі труднощі хочеться продовжувати творити, розширювати майстерню та показувати світові українську кераміку. Мрію, щоб наші вироби були впізнавані за межами країни», — підсумовує Анастасія Коваленко.