Видалення стента з нирки — це рутинна, але водночас відповідальна процедура, яку урологи виконують щодня у багатьох клініках світу. Для пацієнта це зазвичай короткий візит до лікаря, однак перед подібним втручанням часто виникає низка запитань і хвилювань: як саме проходить процес, чи це боляче, які є ризики, як підготуватися та чого чекати після. Нижче — детальний розбір етапів видалення стента з нирки, від підготовки до відновлення, з практичними порадами та поясненнями, що базуються на сучасних клінічних протоколах і досвіді провідних урологів.
Для чого ставлять і чому видаляють стент з нирки
Сечовий стент — це тонка гнучка трубочка, яку тимчасово встановлюють у сечовід між ниркою і сечовим міхуром. Основне завдання — забезпечити відтік сечі при наявності перешкод: каменів, набряків, рубців або після оперативних втручань. Стент ніколи не встановлюють назавжди — його слід видалити у визначені терміни, щоб уникнути інфекцій, утворення відкладень і ускладнень.
- Зазвичай стент тримають від кількох днів до 2-6 тижнів, залежно від ситуації.
- Тривале перебування стента призводить до зростання ризику інфекцій і навіть пошкодження сечоводу.
Видалення стента — фінальний етап лікування, після якого функції сечової системи повинні поновитися у повному обсязі.
Коли і як призначають видалення стента
Терміни видалення визначає лікар, орієнтуючись на:
- Мету встановлення стента (після дроблення каменів, операцій, при набряках).
- Тривалість перебування стента (зазвичай не більше 6 тижнів).
- Наявність скарг (дискомфорт, кров у сечі, інфекція, біль).
Пацієнт отримує чіткі інструкції щодо дня і часу процедури. Якщо виникають нетипові симптоми (сильний біль, температура, затримка сечі), рекомендується звертатися до лікаря раніше.
Чи потрібна підготовка перед видаленням стента
Особливої складної підготовки не потрібно, проте є кілька важливих нюансів:
- Останній прийом їжі — за 2 години до візиту (щоб уникнути нудоти при стресі).
- Рекомендується спорожнити сечовий міхур безпосередньо перед процедурою.
- Якщо пацієнт дуже хвилюється, лікар може запропонувати легкий седативний засіб.
- При алергіях на ліки або латекс слід попередити медперсонал.
У більшості випадків госпіталізації не потрібно — процедура проводиться амбулаторно, пацієнт повертається додому за 30–60 хвилин.
Які існують способи видалення стента з нирки
Видалення стента може виконуватись двома основними методами:
- Цистоскопічним способом — через уретру із застосуванням спеціального ендоскопа (цистоскопа).
- Самостійно — якщо стент має зовнішній нитковий кінчик, який виведено через уретру назовні.
Більшість сучасних стентів видаляють саме цистоскопічно. Нижче — докладний розбір кожного методу.
Цистоскопічне видалення стента
Це стандартний спосіб, що широко застосовується у клініках. Процедура виконується урологом наступним чином:
- Пацієнт лягає на спину, ноги згинаються у колінах і розводяться.
- Зовнішні статеві органи обробляють антисептиком.
- Уретру змащують анестетиком у вигляді гелю для зменшення болю.
- Лікар вводить тонкий гнучкий цистоскоп через уретру у сечовий міхур.
- Під контролем ока або монітора знаходить петлю стента.
- Захоплює стент спеціальним інструментом (щипцями) і повільно витягує його назовні.
“Вся процедура триває від 1 до 5 хвилин. Відчуття можуть бути неприємними, але у більшості випадків біль мінімальний і короткочасний.”
Після видалення пацієнт відразу може одягнутися і залишити клініку. Госпіталізація не потрібна.
Видалення стента з ниткою
Іноді стент встановлюють із тонкою ниткою, кінець якої виводять через уретру. Це дозволяє:
- Здійснити видалення без ендоскопа й без додаткової анестезії.
- Процедуру може виконати навіть сам пацієнт під контролем лікаря (за умови інструктажу й дозволу).
Алгоритм простий:
- Пацієнт лягає або сідає у зручну позу.
- Чистими руками обережно тягне за нитку, поки стент не вийде повністю.
- Після видалення стент утилізують, місце дезінфікують.
Важливо не поспішати і не докладати зайвих зусиль. При болі чи опорі — процедуру слід негайно зупинити й звернутися до лікаря.
“Видалення стента з ниткою — найпростіший і найшвидший спосіб, але підходить не всім. Його застосовують переважно у жінок і дітей, коли довжина уретри коротша.”
Що відчуває пацієнт під час і після видалення стента
- Печіння або різь під час проходження цистоскопа чи витягування стента.
- Неприємне тягнуче відчуття у надлобковій ділянці або по ходу уретри.
- У рідкісних випадках — короткочасний біль або позиви до сечовипускання.
Відчуття під час процедури видалення стента залежать від індивідуальної чутливості, способу видалення та досвіду лікаря. У переважній більшості випадків пацієнти відзначають лише короткочасний дискомфорт, що триває від кількох секунд до хвилини. Болісність зазвичай мінімальна, особливо при використанні місцевого анестетика у вигляді гелю.
Після видалення можливі слабкий біль, печіння при сечовипусканні та незначні домішки крові у сечі протягом найближчих 1–2 днів. Ці симптоми поступово зникають самостійно.
Як знизити дискомфорт
Щоб мінімізувати неприємні відчуття, лікарі рекомендують дотримуватися простих правил:
- Не нервувати — хвилювання часто підсилює чутливість до болю.
- Дихати глибоко та спокійно під час процедури.
- Після видалення пити більше рідини для швидкого виведення залишків подразників зі сечового тракту.
- За необхідності прийняти знеболювальний засіб, погоджений із лікарем.
Можливі ускладнення після видалення стента
Ускладнення зустрічаються рідко, але їх не можна повністю виключити. Серед найбільш поширених:
- Короткочасне печіння та біль при сечовипусканні.
- Мікрогематурія — незначна кількість крові у сечі.
- Загострення хронічного циститу чи уретриту.
- Рідко — затримка сечі, особливо у пацієнтів із супутніми захворюваннями.
- Інфекційні ускладнення при недотриманні стерильності або індивідуальної схильності.
“У 95% випадків видалення стента проходить без жодних серйозних наслідків. Якщо ж симптоми не зникають протягом трьох діб, варто обов’язково звернутися до лікаря.”
Коли звертатися до лікаря негайно
Після видалення стента є ситуації, коли медична допомога потрібна невідкладно:
- Підвищення температури тіла понад 38°C.
- Сильний біль, що не знімається знеболюючими.
- Різке зменшення кількості сечі або її затримка.
- Кров у сечі у великій кількості, згустки чи безперервна кровотеча.
- Виражена набряклість, біль у попереку, загальна слабкість.
Усі ці ознаки можуть свідчити про ускладнення — інфекцію, кровотечу чи обструкцію сечових шляхів.
Що робити після видалення стента — поради для швидкого відновлення
Відновлення після видалення стента, як правило, не займає багато часу. Проте дотримання простих рекомендацій допоможе уникнути дискомфорту та повернутися до звичного ритму:
- Протягом доби уникати фізичних навантажень і переохолодження.
- Пити достатньо води (1,5–2 літри на добу), якщо немає обмежень з боку інших захворювань.
- Тимчасово відмовитися від гострої їжі, алкоголю, кави та газованих напоїв.
- Дотримуватися інтимної гігієни та не відвідувати басейни, сауни 2–3 дні.
- Вести спостереження за характером сечовипускання: при погіршенні звернутися до лікаря.
Чи потрібно повторно здавати аналізи або проходити обстеження
У стандартній ситуації після видалення стента додаткових обстежень не потрібно. Лікар може призначити аналіз сечі або УЗД, якщо були ускладнення, підозра на інфекцію, залишковий камінь чи інші проблеми. У більшості випадків пацієнт повертається до нормального життя вже наступного дня.
Що робити, якщо стент не вдалося видалити з першої спроби
Іноді трапляються ситуації, коли стент не піддається видаленню — наприклад, через зрощення, перекручення або утворення відкладень на його поверхні. У таких випадках лікар може:
- Спробувати повторити процедуру після попередньої підготовки (знеболення, розслаблення м’язів).
- Застосувати спеціальні інструменти для роз’єднання стента з тканинами.
- У рідкісних випадках призначити короткочасну госпіталізацію та видалення під наркозом.
Самостійні спроби видалити стент у разі опору чи болю категорично заборонені.
Чи можна видалити стент у домашніх умовах
Видалення стента у домашніх умовах можливе лише у виняткових випадках, коли він оснащений зовнішньою ниткою та лікар надає чіткі інструкції. Усі інші ситуації потребують втручання фахівця, оскільки невдале чи некоректне видалення може спричинити:
- Травму сечоводу чи уретри.
- Залишкові фрагменти стента у сечових шляхах.
- Інфекційні ускладнення.
- Виникнення кровотечі.
Тому основна порада — не ризикувати та звертатися до уролога навіть у разі уявної простоти процедури.
Як виглядає стент після видалення
Стент — це тонка трубочка з полімерного матеріалу, зазвичай довжиною 20–30 см, з завитками на обох кінцях (“подвійний J-стент”). Завитки потрібні для фіксації у нирці та сечовому міхурі. Після видалення стент може мати жовтуватий або білуватий колір, бути вкритим кристалами солей чи слизу — це нормально, якщо матеріал не пошкоджений і цілісний.
- При появі тріщин, розривів чи ознак руйнування стента потрібно повідомити лікаря.
- Іноді стент відправляють на лабораторне дослідження, якщо є підозра на ускладнення.
Що робити, якщо стент випав самостійно
Рідко, але можлива ситуація, коли стент мимовільно виходить разом із сечею. В такому разі:
- Зберегти стент (якщо можливо) для показу лікарю.
- Відразу звернутися до уролога для оцінки стану сечових шляхів.
- Обов’язково повідомити про будь-які зміни самопочуття, біль або кров у сечі.
“Випадіння стента до запланованого видалення — не привід для паніки, але обов’язково вимагає контролю спеціаліста.”
Що робити, якщо після видалення стента залишилися неприємні симптоми
Часто після процедури пацієнти ще деякий час відчувають дискомфорт: легке печіння, часті позиви до сечовипускання, тягнучі болі внизу живота чи по ходу уретри. Це природно і зазвичай минає протягом 24–48 годин. В окремих випадках симптоми можуть затримуватися довше, особливо якщо до цього були хронічні проблеми із сечовою системою.
- Не варто приймати антибіотики або інші ліки без консультації з лікарем.
- Допустимо використовувати легкі знеболювальні або спазмолітики, дозволені урологом.
- Пити більше рідини — це допоможе швидше позбавитися від залишків подразників у сечових шляхах.
- Зберігати спокій; уникати фізичних навантажень і переохолодження хоча б протягом двох днів.
Якщо ж симптоми посилюються, з’являється висока температура, виражений біль або затримка сечі — звернення до лікаря повинно бути невідкладним.
Чому важливо не затягувати з видаленням стента
Затримка з видаленням стента може призвести до низки ускладнень, які в деяких випадках потребують повторного оперативного втручання. Найпоширеніші з них:
- Утворення каменів на поверхні стента — це ускладнює або навіть унеможливлює його видалення простим способом.
- Інфікування сечових шляхів, що може ускладнитися пієлонефритом або навіть сепсисом.
- Пошкодження чи перфорація сечоводу через довготривале перебування стороннього тіла.
- Зростання елементів стента з тканинами, що іноді вимагає хірургічного втручання під наркозом.
Тому суворе дотримання строків, призначених лікарем, — ключовий фактор безпечного завершення лікування.
Стент у дітей: особливості видалення
У дітей стент встановлюють і видаляють за схожими принципами, як у дорослих, але з урахуванням віку та анатомічних особливостей. Основні нюанси:
- У дітей частіше використовують стенти з ниткою, щоб уникнути зайвого травмування уретри.
- Перед процедурою можуть застосувати легку седацію або навіть короткочасний наркоз (особливо у найменших).
- Після видалення діти швидко відновлюються, однак потребують уважного спостереження дорослих і лікаря.
Якщо дитина скаржиться на біль, часте сечовипускання чи зміну кольору сечі — це привід для додаткової консультації з урологом.
Як поводитися після видалення стента: короткий чекліст
- Пити більше чистої води, щоб промити сечові шляхи.
- Спостерігати за забарвленням та прозорістю сечі.
- Уникати фізичних навантажень, переохолодження та статевого життя протягом 2–3 днів.
- Не використовувати громадські басейни чи сауни у перші 3 доби.
- Не приймати антибіотики чи інші препарати без призначення лікаря.
- Вчасно звертатися до уролога, якщо з’являються тривожні симптоми.
Випадки, коли процедура може бути складнішою
Іноді видалення стента ускладнюється через:
- Сильні відкладення солей або каменів на стенті, які “приростають” до стінки сечоводу.
- Тривале перебування стента (понад 6–8 тижнів).
- Аномалії розвитку сечових шляхів або перенесені операції на органах малого таза.
- Наявність інфекцій або вираженого запалення слизової оболонки.
У цих випадках уролог може застосувати додаткові інструменти, знеболення, а іноді й наркоз. За потреби — госпіталізація й спостереження в стаціонарі до повного відновлення.
Психологічна підтримка перед процедурою
Для багатьох пацієнтів процедура видалення стента асоціюється з тривогою чи навіть страхом. Це нормально, адже будь-яке медичне втручання викликає стрес. Лікарі рекомендують:
- Заздалегідь обговорити свої переживання із фахівцем — це допоможе підібрати найкращий варіант анестезії й підготовки.
- Прийти на процедуру із супроводжуючим, якщо це заспокоює.
- Пам’ятати, що видалення стента — стандартна, добре освоєна маніпуляція, яка рідко дає ускладнення.
“Довіра до лікаря, чітке дотримання інструкцій та відкрите спілкування — основа успішного й безпечного завершення лікування.”
Часті питання пацієнтів про видалення стента
Чи боляче видаляти стент?
Для більшості пацієнтів процедура майже безболісна, особливо при використанні гелю-анестетика. Можливі короткочасний дискомфорт і печіння, але ці відчуття швидко минають.
Чи потрібна госпіталізація?
У 99% випадків процедура амбулаторна. Госпіталізація потрібна лише при ускладненнях або у дітей із супутніми захворюваннями.
Коли можна повернутися до звичного ритму життя?
Уже наступного дня, за відсутності ускладнень, можна вести звичний спосіб життя, уникаючи лише надмірних фізичних навантажень і переохолодження.
Чи можливе повторне встановлення стента?
Так, якщо лікар вважатиме це необхідним — наприклад, при рецидиві каменів, операціях чи тривалих набряках.
Чим небезпечне самостійне видалення стента без контролю лікаря?
Це може призвести до травм, кровотечі, інфікування, залишкових фрагментів стента у сечових шляхах. Самостійно видаляти стент можна лише за прямої вказівки лікаря та наявності нитки.
“Головне правило після видалення стента — прислухатися до свого організму та не ігнорувати навіть незначний дискомфорт, якщо він не минає.”
Висновок
Видалення стента з нирки — це завершальний етап лікування, який для більшості пацієнтів проходить швидко, безболісно та без ускладнень. Сучасні протоколи, досвідчені урологи й наявність ефективних засобів місцевої анестезії роблять цю процедуру максимально комфортною, незалежно від віку та статі пацієнта. Головне — дотримуватися інструкцій лікаря, не зволікати зі строками видалення та уважно ставитися до власних відчуттів у період відновлення.
Якщо виникають питання чи хвилювання — не залишайте їх без відповіді, звертайтеся до свого уролога та повідомляйте про будь-які зміни самопочуття. Правильна підготовка й обізнаність допоможуть пройти цей етап спокійно, швидко повернутися до звичного життя та уникнути небажаних наслідків.
