На Рівненщині стартувало будівництво Гарнізонного храму ПЦУ, який стане знаковою архітектурною та духовною пам’яткою міста Дубно. Майбутня церква площею 200 квадратних метрів зводиться повністю з дерева за давніми традиціями. Наприкінці 2025 року будівельники успішно завершили нульовий цикл, заклавши фундамент, а нині готуються до монтажу стін із брусу та автентичної гонтової покрівлі.
Дубенський благочинний ПЦУ та капелан Василь Лозинський у коментарі для Суспільного підкреслив, що храм передусім слугуватиме місцем молитви для військовослужбовців гарнізону та їхніх родин. Втім, двері святині будуть відчинені для кожного мешканця чи гостя міста.
Ідея будівництва виникла як відповідь на потребу вшанування історичної спадщини регіону, адже Дубно нерозривно пов’язане з родом Острозьких.
“Наше Дубно тісно пов’язане з князями Острозькими, але немає жодного храму на їхню честь. В Острозі є на честь преподобного Федора Острозького, а от Костянтина Острозького поки що немає жодного храму в Україні”, — розповів він.
Василь Лозинський акцентує на тому, що запит на створення саме гарнізонного об’єкта йшов від самих захисників. Вони прагнуть отримувати духовну підтримку від капеланів у спеціалізованому середовищі, де все орієнтовано на потреби військових та їхніх близьких.
“Планується, що храм буде постійно відчинений для всіх, тут служитимуть капелани Дубенського гарнізону. Він буде орієнтований на наших захисників та їхніх рідних. Адже часто військовослужбовці хочуть отримати духовную підтримку саме від капеланів”.
Храм зводять у мікрорайоні п’ятої школи на ділянці, що пустувала понад десятиліття. Головними меценатами проєкту стала родина Бовкунів — колишній військовий Віктор та його дружина Марія.
“Ідея збудувати храм з’явилася у нас з чоловіком давно. Якось Віктор під час служби озвучив її капелану Василю Лозинському. Як з’ясувалося, у Дубні є ділянка під храм, яка пустує понад 10 років. Ми порадилися — і вирішили будувати. Тоді мій чоловік з отцем Василем під час службових поїздок в різні куточки України почали придивлятися до дерев’яних храмів, мені скидали фото. І потім ми вибирали ідеї, які найбільше сподобалися”, — поділилася Марія Бовкун із Суспільним.
Марія Бовкун також зізналася, що на їхню рішучість вплинуло засилля релігійних споруд Московського патріархату в районі, що в умовах війни виглядає неприпустимим.
“Прикро, що триває війна з Росією, а в нас у Дубенському районі продовжують будувати церкви Московського патріархату. Тому ми довго не думали. Нас не буде, а храм буде”.
Архітектура споруди є ексклюзивною, оскільки вона не копіює існуючі церкви, а поєднує в собі найкращі елементи українського зодчества.
“Ми не брали за зразок якийсь один храм. Це збірний образ: десь сподобався купол, десь покрівля, десь інші елементи — і так сформувався наш проєкт”, — зазначила жінка.
Матеріали для будівництва збирають з усієї Західної України: брус готують на Волині, а унікальну гонтову покрівлю замовляють у карпатських майстрів.
“Зараз займаємося гонтовою покрівлею — замовляємо її в Карпатах. Майстрів, які можуть виготовити такий традиційний український дах, залишилося небагато, тому є певні затримки. Основа буде з брусу, його виготовляють на Волині”.
Підготовчі роботи на ділянці розпочалися ще влітку 2025 року, коли після освячення землю очистили від чагарників. Після завершення всіх юридичних формальностей будівельники встигли залити бетонну основу до настання холодів.
Хоча основний фінансовий тягар взяла на себе родина благодійників, проект залишається відкритим для пожертв від небайдужих громадян.
Амбітна мета меценатів — відкрити двері храму вже у 2026 році, приурочивши подію до 500-річного ювілею князя Костянтина Острозького. Проте темпи робіт залежатимуть від ситуації в країні.