Старий Острог поступово виходить із тіні забуття завдяки унікальній ініціативі місцевих науковців. Анатолій Хеленюк, старший науковий співробітник державного історико-культурного заповідника, перетворив пошук архівних світлин на справжню детективну роботу, аби через приватні фотоальбоми відтворити справжнє обличчя міста початку XX століття.
Дослідник зізнається, що іноді цінні кадри знаходять його самі, а інколи доводиться буквально полювати за історією, спілкуючись із місцевими мешканцями. Нещодавно колекція поповнилася родинним архівом Олександра Філіпченка, чиї предки мешкали тут понад сто років тому. Кожна така знахідка – це не просто папір, а можливість зазирнути у повсякденність минулих епох.
“Я, як абориген, як місцевий житель, дуже цікавлюся історією міста Острога у світлинах. Ходжу по людях, питаю, що в кого залишилося, й інколи мені таланить”, — розповідає Анатолій Хеленюк.
Джерелом історичних сенсацій стають найбільш неочікувані місця. Наприклад, на вулиці Бельмаш альбом із фотографіями лісника та його родини десятиліттями зберігався на горищі будинку, що вцілів до наших днів. Ці кадри дозволяють побачити не лише обличчя людей, а й тогочасний побут та моду.
Особливу цінність для заповідника становлять роботи тогочасних майстрів. На початку минулого віку в місті вирувало життя професійної фотографії, зокрема:
- ательє Інги Прайс, розташоване поблизу центру міста
- майстерня Пашкевича, чиї знімки допомогли науковцю детально реконструювати історію однієї родини крізь кілька поколінь
Деякі світлини вражають своєю безпосередністю та специфічним гумором того часу. Зокрема, дослідник виокремлює кадр, де зафіксоване незвичне дозвілля: “Подивіться: дами п’ють каву з собаками. За столом сидять собачки. Так розважалися”.
Усі знайдені матеріали готують до наукового опрацювання. Описані та каталогізовані фотографії згодом стануть частиною масштабних виставкових проектів Острозького заповідника.